Znaj, Nikada nisam bio srecan kao tog jutra. Setao sam proplankom koga su obasjavali zraci sunca. Bila je jesen, Jedna lepa jesen, Godisnje doba koje biva tako samo u mom kraju. Tamo se to zove Miholjsko leto. Ustvari , bila je to samo nasa jesen. I boja tvoje haljine licila je na akvarele naivnih slikara.
Secam se, da... Secam se dobro sta sam ti rekao tog jutra...
Najdraza, Za mene jesen dolazi, A u tvom oku prolece, mladost divna k'o san... Ljubavi, Ti lepsa si od jeseni, Najlepsi cvet u kraju mom...
Danas sam tako daleko od rodnog kraja I onog jesenjeg jutra. Ali kao da sam jos uvek tu, Mislim o tebi, Gde si, sta radis, Da li ti i dalje nesto znacim...
Gledam u beskrajno nebesko prostranstvo Kojim putuju beli oblaci. Vidis, ja sam kao i oni, Mislima putujem u ono jesenje jutro Prepuno sunca i radosti, Ponovo predivne boje koje samo jesen moze da podari, I Miholjsko leto...
I opet cujem kako ti govorim... Malena, Za tebe zivot pocinje. I kako da te ne volim U mome srcu si ti. Jedina, Za mene ove jeseni, Ceo moj svet samo si ti...
***
Знай. Я ніколи не був такий щасливий як того ранку. На галявині під промінням сонця. Була осінь, Чарівна осінь, Така пора року є і у мене на батьківщині. Там це називається "Міхольске літо". Справді, то була наша осінь Колір твого плаття був як акварельна картина. Я пам’ятаю... Я дуже добре пам’ятаю що говорив тобі того ранку...
Коментари
Постави коментар